Здібності людини та їхній розвиток

Здібності людини та їхній розвиток

Люди, поставлені в однакові соціальні умови, в більшості випадків досягають результатів, які відмінні один від одного. Пояснюючи, чому це відбувається, ми часто звертаємося до поняття "здібності людини". У психології даний термін має кілька трактувань. Найбільш чітке формулювання запропонував Р.Немов, позначивши здібності як індивідуально-психологічні особливості людини, які не зводяться до знань і вмінь особистості, але пояснюють швидке і легке їх придбання в будь-якій діяльності.


Потрібно відзначити, що все має початок. Здібності людини також мають подібну "точку відліку", яку називають задатками. Вони часто не визначені і ні на що не спрямовані. Лише включення їх у структуру діяльності зможе принести певний результат. Під "задатками" в психології розуміють анатомо-фізіологічні особливості, які лежать в основі майбутніх здібностей. При цьому, вони можуть розвинутися абсолютно в будь-якому напрямку. Те, до якої сфери будуть відноситися здібності людини, залежить від спрямованості особистості і результативності діяльності. Свою індивідуальність можна проявити в математиці, творчості, спорті, образотворчому мистецтві тощо. Якщо людина перестає користуватися будь-якими здібностями, то вони поступово згасають. Стимулювати їх прояв і подальший розвиток можна лише постійними заняттями в обраній області.


Якщо говорити про класифікації даного питання, то їх досить багато. Так, виділяють загальні та спеціальні, практичні та теоретичні, творчі та навчальні здібності тощо. Варто детальніше зупинитися на характеристиці деяких з них.

Так, загальні здібності - це ті властивості, які і визначають успіхи особистості в різноманітних видах діяльності. Сюди відносять відмінно розвинену пам 'ять, вміння швидко і чітко здійснювати розумові операції, хорошу мову та інше. Спеціальні здібності характеризують успішність людини в певному вигляді діяльності. Тут можна говорити про математичні, спортивні, технічні, лінгвістичні та інші задатки. Загальні та спеціальні здібності дуже часто існують разом, доповнюючи один одного. Для того щоб їх гармонійно розвивати, необхідно постійно працювати над цим.

Необхідно виділити в структурі здібностей і таке поняття, як обдарованість. Це якісне поєднання особистісних рис, в результаті якого можна говорити про успішність засвоєння знань і вмінь у певній діяльності. Обдарованою, талановитою дитиною (або дорослою) називають людину, яка легко і швидко вбирає нову інформацію, переробляє її і видає якісно новий результат у певній сфері. Саме люди, які володіють даними характеристиками, рухають вперед прогрес у всіх науках. Адже так і народжуються великі відкриття. Приховані можливості людини досить великі. І бажано ще в ранньому дитинстві починати розвивати задатки і здібності, щоб в подальшому виросла обдарована особистість. Для цього, зазвичай, вже в дитячому садку і в школі проводяться певні заняття, вивчається спрямованість дитини, діагностуються її задатки та сфера їх спрямування.

Виділяють також навчальні та творчі здібності людини. У першому випадку це успіх у навчанні та вихованні, отриманні та засвоєнні знань. Навпаки, творчі здібності спрямовані на створення нових ідей, винаходів, предметів культури і мистецтва. Успіх у будь-якій сфері забезпечений лише у випадку, коли задатки починають розвивати вже в ранньому віці. При цьому бажано, щоб діяльність дитини мала творчий характер, у малюка виховувалася мотивація до занять.