Кінформістська поведінка

Кінформістська поведінка

"Навіщо ми народжуємося? У чому сенс життя? Хто я насправді? ", - ці питання займали багатьох людей і в усі часи. Сучасна психологія також намагається знайти на них відповіді, досліджуючи природу особистості, а також механізми її формування.


Соціальна психологія впритул займалася особливостями поведінки особистості в спільноті в середині двадцятого століття. Це було викликано історичними особливостями того періоду. У Європі та США почали розвиватися неформальні молодіжні рухи, що носили протестний характер, холодна війна між СРСР і Заходом була в самому розпалі. Суспільні цінності змінювалися на очах. Без перебільшення можна сказати, що почалося будівництво нового соціуму. У цій обстановці перед вченими постало завдання дослідження взаємодії окремої особистості і суспільства.

Що змушує людей відмовлятися від власної думки і приймати сторону більшості? Чому людині простіше прийняти чужу точку зору, а не свою? Пошуки відповідей на ці запитання були присвячені роботі з вивчення поняття "конформістська поведінка".

Експериментальні дослідження

Експерименти почалися в 50-х роках двадцятого століття в США, перші результати отримав Соломон Аш. Він створив дослідження, що стало класичним. Групі випробовуваних пропонувалося порівняти на око довжину відрізків. У досвіді брали участь заздалегідь попереджені люди і одна людина, яка не знала про умови експерименту. Учасники іноді давали неправильні відповіді на поставлене запитання. Цікава була реакція випробовуваного. У 37% випадків люди давали таку ж неправильну відповідь, як і всі "підсадні качки". Якщо ж думки в групі поділялися, то випробувані частіше давали вірну відповідь. Треба сказати, що випадково помилитися в цьому експерименті неможливо. Потрібно було всього лише порівняти відрізки, відмінність між якими була очевидно.

Трохи пізніше схожий досвід провели в СРСР, в Києві, в рамках програми з вивчення поведінки в суспільстві. В одному з експериментів брали участь дошкільнята, яким пропонували спробувати кашу, і сказати, чи добре вона приготована. У групі з шести дітей п 'ятеро отримували солодку кашу, а одна дитина - солону. Результати вражали. Лише 60% дітей змогли проявити незалежність судження і сказали, що каша солона. Решта вважатимуть за краще не відриватися від колективу.

До речі, цей експеримент повторили в Росії в 2010 році. Точні дані не були опубліковані, але судячи з відеофільму, діти в наш час демонструють більшу свободу від думки більшості, ніж в епоху Радянського Союзу.

Отже, експериментально було надано, що таке явище, як конформістська поведінка, дійсно існує. Воно надзвичайно важливе для людей, які перебувають у скрутному становищі, коли їм необхідно протистояти думці більшості. Іноді людина готова не вірити своїм очам і сумніватися у власних відчуттях, якщо вони суперечать тому, що говорять інші люди. Подібне явище лежить в основі всіляких технік впливу на свідомість.

Конформізм як явище

На чому ж заснована конформістська поведінка? Воно необхідне для виживання суспільства. В умовах кризи цей механізм дозволяє зберегти єдність, час адаптації людини в новому колективі скорочується, група стає єдиною і більш стійкою до впливів ззовні.

Для будь-якого соціуму важливо, щоб вчинки людей відповідали обмеженому колу правил, норм і приписів, тому протягом усього життя людина відчуває на собі вплив, приховане або явне, яке має на меті формування її установок, думок, переконань.

Багато психологів підкреслювали, що особа людини має суспільну природу. Ми формуємо її для виживання серед людей, спираючись на досвід батьків. Але в кожній особистості є частинка душі людини, істинного "Я", яке можна і потрібно розкрити в собі.

Яскраві і незвичайні прояви в поведінці Севастополя небезпечні для цілісності суспільства, тому вони зводяться до мінімуму ще в процесі виховання. Таким чином, батьки ростять "пристойних" хлопчиків і дівчаток, які згодом не зможуть вийти за рамки загальноприйнятих правил.

Конформістська поведінка - це поведінка людини, яка пасивно приймає панівну думку в групі. Відсутність активності і творчого потенціалу - основна риса такої особистості, яка виживає, пристосувавшись до існуючого порядку речей.

Таким чином, явище конформізму носить негативний характер для тих людей, які прагнуть творчої самореалізації і хочуть розвинути в собі незалежність суджень.

При цьому він корисний для суспільства, оскільки є одним із механізмів, що забезпечують його виживання.

Вирішити питання про те, як протистояти впливу суспільства і не бути викинутим з нього, допоможе поняття правомірної поведінки.

Поведінка, вибудувана відповідно до прав і свобод інших людей, не є конформістською, вона розумна. Зріла особистість, яка розуміє необхідність враховувати в своєму житті інших людей, не відчуває залежності від їхньої думки, така людина може домовлятися про способи досягнення своїх цілей в умовах колективу, де кожен має право на власне судження.

Можна додати, що питання про те, наскільки громадський тиск обмежує наші творчі устремління і незалежність мислення, у всі часи займав філософів, і не втрачає актуальності в наше століття великої кількості інформації і страху перед прихованим маніпулюванням свідомістю мас.

Щоб зрозуміти, де закінчується суспільство в людині і починається його "Я", необхідно розібратися в механізмах, які створюють особистість, а також навчитися відстежувати прояв своєї справжньої природи.