Офшорні схеми оточення Порошенка у ФРН

Офшорні схеми оточення Порошенка у ФРН

Компанії президента України та його бізнес-партнерів, судячи з усього, через офшори контролюють завод у Німеччині, наводить результати власного розслідування Deutsche Welle. Заплутана схема власності дає анонімність і мінімізує податки.

У бізнес-імперії Петра Порошенка завод з виробництва крохмалю, кормів і глютену в східнонімецькому містечку Ельстерауї є лише "маленьким гвинтиком" - близько 100 співробітників і 6 млн євро річного обороту. Але на тлі офшорного скандалу навколо "панамських документів", в епіцентрі якого нещодавно опинився президент України, структура власності, за допомогою якої контролюється завод у Німеччині, є досить показовою. Вона наочно ілюструє сенс офшорних юрисдикцій, які гарантують максимальну анонімність і можливості для податкової оптимізації.


Невід 'ємна складова бізнесу Порошенка

Завод з виробництва крохмалю в Німеччині є невід 'ємною складовою бізнесу Петра Порошенка. У президента є велика аграрна компанія на Україні, яка виробляє сировину, і є переробні підприємства, в тому числі заводи з виробництва крохмалю. Крохмаль використовується також і на його кондитерських фабриках.

Зараз, як відомо, бізнес українського президента перебуває в стадії юридичної реструктуризації. Щоб уникнути конфлікту інтересів, Порошенко пообіцяв передати активи в управління "сліпому трасту", бенефіціар якого не може впливати на його операційну діяльність. Правда, цей процес обернувся скандалом: як стало відомо після оприлюднення "панамських документів", Порошенко 2014 року створив низку офшорних компаній. Як він пояснив, тільки за допомогою такої юридичної конструкції можна було передати в управління трасту кондитерську корпорацію Roshen, що належить президенту України.

На тлі дискусій про роль офшорних компаній у бізнесі президента DW спробувала з 'ясувати, яким же чином оформлені права власності на завод у Німеччині, який ще при купівлі його в 2011 році "українським інвестором" ЗМІ приписали Петру Порошенку.

Фірмова "матрьошка"

З 'ясувалося, що при купівлі заводу в 2011 році і подальшому переоформленні прав власності була обрана юридична конструкція, яка дозволяє приховати прізвище власника за "матрьошкою" фірм, які ведуть в офшори. Згідно з реєстром підприємств Німеччини, засновницею компанії Interstarch GmbH, яка є власницею заводу в Ельстерауї, є кіпрська компанія Camarin Limited. Засновницею цієї фірми до 2014 року була британська Morewig Limited. Згодом кіпрська компанія була переоформлена на фірму з Британських Віргінських Островів - однієї з найбільш непрозорих офшорних юрисдикцій. Заявку на реєстрацію нового засновника було подано 17 лютого 2014 року.

Кінцевим власником заводу в Німеччині - через кіпрську "прокладку" - стала компанія Euro Business Investments LTD з серця "офшорних островів", острова Тортола. Президент Порошенко не відповів на запитання DW, чи є він бенефіціарним власником цієї компанії. Звернення із запитом в компанію Investment Capital Ukraine (ICU), яка в 2011 році виступала консультантом при покупці німецького крохмального заводу, принесло несподіваний результат. ICU заявляє, що бенефіціарним власником кіпрської компанії, яка була номінальним інвестором при купівлі заводу, є партнер Порошенка по бізнесу Сергій Зайцев.

За інформацією ICU, компанії Порошенка "Інтеркорн" та "Інтерстарч Україна" підписали з Зайцевим угоди про управління активами та опціон на закупівлю. Таким чином, німецький завод, очевидно, перебуває під оперативним контролем фірм Порошенка, але формально належить Зайцеву - старому другу і молодшому бізнес-партнеру президента.


Сам Зайцев не відповів на запитання DW. Однак в інтерв 'ю "Інтерфакс-Україна" він підтвердив, що завод перебуває в управлінні українських компаній Порошенка. Водночас Зайцев запевняє, що є самостійним інвестором, а Порошенко "в останній момент відмовився купувати завод, хоча навіть їздив його дивитися". За словами Зайцева, його партнеру проект здався "занадто ризикованим".

Схема "сам собі кредитор"

Аналіз фінансової звітності заводу Зайцева викликає здивування. З 2011 року, коли в східнонімецьку провінцію прийшов український інвестор, завод не приносить жодних доходів. Принаймні, доходів, на які в Німеччині нараховувався б 15% податок на прибуток підприємств. Компанія Interstarch GmbH, яка юридично є власником заводу, накопичила понад 50 млн євро (!) боргів. Причиною збитковості в компанії називають волатильність цін на крохмаль і низькі ціни на готову продукцію на тлі високих цін на пшеницю. Втім, навіть поліпшення ситуації на ринку крохмалю навряд чи зробить Interstarch GmbH прибутковою. Причина криється в особливості юридичних схем, які застосовують власники для управління фінансами компанії.

Для покупки заводу в Ельстерауї в 2011 році німецька компанія Interstarch GmbH взяла кредит в 35 млн євро у своєї материнської компанії - кіпрської Camarin Limited Зайцева. Відтоді, як показує аналіз звітності за 2011-2014 роки, німецька "дочка" щорічно платить "матері" близько 2 млн євро відсотків за борговими зобов 'язаннями. При цьому через збитковість разом з боргами зростають і відсотки, які перераховуються на Кіпр.

Легальна економія на податках

У 2014 році сума сплачених відсотків кіпрській фірмі Зайцева склала майже 2,2 млн євро. Таким чином, незважаючи на збитки в німецькій звітності, Camarin Limited отримує мільйонні надходження від бізнесу в Німеччині. При цьому не сплачуються жодні податки: згідно з договором про уникнення подвійного оподаткування між Німеччиною і Кіпром, податкова ставка на відсотки в таких випадках дорівнює нулю. Така схема мінімізації податків відома експертам. "Дочірні підприємства платять своїм материнським компаніям відсотки за кредитами за будь-якою ставкою - це може бути і 5, і 10 відсотків річних. Витрати на обслуговування цих боргів німецькі компанії можуть списувати з податків ", - пояснив у бесіді з DW фінансовий експерт Ханс-Лотар Мертен. Він вказує на те, що такі схеми використовують чимало міжнародних компаній, у тому числі з Німеччини, щоб легально мінімізувати податки.

Водночас такі схеми є сумнівними, оскільки нерідко використовуються і для відмивання грошей, зазначає Мертен. Він - банкір за освітою, відомий у Німеччині знавець міжнародних офшорних схем. Його книга "Податкові оазиси" була вже кілька разів перевидана і щоразу розкуповується за лічені місяці. Коментуючи діяльність українського "крохмального інвестора", експерт зазначає, що все відбувається в рамках закону. Втім... "Коли щорічно підприємство отримує мільйонні кредити від офшорних компаній, виникає логічне питання: звідки ці гроші? Це має риси "пральної машини для грошей", - зазначає Мертен.

Офшорний зіц-голова і прочерк у декларації

Формально Петро Порошенко, не будучи офіційним власником активів, не отримує дивідендів від бізнесу за межами України. У графі "Доходи, отримані за кордоном", у декларації президента за 2014 рік стоїть прочерк. Питання про те, яку економічну вигоду Порошенко отримує від управління заводом свого бізнес-партнера, залишається відкритим.

Не можна, втім, виключати, що Сергій Зайцев виконує в разі німецького заводу ту ж роль, яка йому була відведена в переоформленні на офшори корпорації Roshen. А саме - роль зіц-голови. У 2014 році Порошенко заснував холдинг у Нідерландах, власником якого значиться кіпрська CEE Confectionery Investment Limited. І в Нідерландах, і на Кіпрі директором, за даними реєстрів підприємств, значиться саме Сергій Зайцев. Але кінцевим власником на Британських Віргінських островах, як стало відомо завдяки інформації з "панамських документів", є український президент Петро Порошенко.