Гідроцефальний синдром характеризується таким ураженням головного мозку, при якому в його оболонці та шлуночках відбувається накопичення надлишкової спинномозкової рідини (ліквора). В результаті цього відбувається підвищення внутрішньочерепного тиску.
Гідроцефальний синдром: симптоми
Слід сказати, що зустрічається така патологія вкрай рідко. Їй схильні більшою мірою діти, особливо немовлята. Іноді трапляється, що діагноз ставиться помилково. Основні ознаки гідроцефального синдрому включають:
- занепокоєння, порушення сну;
- інтенсивні головні болі;
- порушення зору (наприклад, атрофію м 'язів ока);
- поява видимих під шкірою судин;
- неправильну форму голови або такий, що відрізняється від нормального розмір голови.
Гідроцефальний синдром у немовлятку
Основними причинами виникнення патології у немовлят служать перенесені під час вагітності інфекції, передчасні пологи, травми при пологах, відхилення у формуванні мозку, вади мозку. Крім тих ознак гідроцефального синдрому, які були перераховані вище, у новонароджених також спостерігаються:
- судоми і тремор кінцівок;
- часта блювота;
- розкриття швів грудничка;
- неохоче смоктання грудей.
Гідроцефальний синдром у дорослому віці
Можливими причинами патології можуть бути нейроінфекції різного роду, наприклад менінгіт, енцефаліт; внутрішньочерепні крововиливи; травми черепа і мозку; онкологічні захворювання. Однак навіть за наявності ознак гідроцефалійного синдрому, швидше за все, підтверджено такий діагноз не буде, адже подібна патологія в дорослому віці - явище рідкісне. А навіть якщо синдром і присутній, то не сам по собі, а як доповнення до основного захворювання. У будь-якому випадку необхідно провести досконале обстеження, перш ніж робити висновки.
Гідроцефальний синдром: лікування
Щоб правильно вибрати метод лікування патології, спочатку необхідно провести ряд досліджень, у тому числі комп 'ютерну томографію, ехоенцефалографію, рентгенографію черепа, реоенцефалограму, електроенцефалографію. Крім цього, будуть потрібні консультації фахівців: нейрохірурга, офтальмолога, психіатра, невропатолога. Визначивши першопричину патології, можна починати лікування. Полягати воно буде, в першу чергу, в усуненні цієї самої першопричини. Безпосереднє лікування включає медикаментозний і хірургічний способи. Спочатку застосовуються препарати, що покращують відтік спинномозкової рідини і знижують її вироблення, а потім проводиться шунтування, в ході якого в область шлуночків вставляють трубку, через яку в спинномозковий канал буде відтікати зайвий ліквор.
Гідроцефальний синдром: наслідки
Патологія здатна викликати серйозні ускладнення, тому заходи з лікування потрібно вживати негайно. При ненаданні своєчасної допомоги гідроцефальний синдром у новонароджених переходить у патологічну хворобу, що загрожує розвитком паралічу, сліпоти, коми, недоумства. У дорослих також можуть розвиватися коматозні стани, параліч, атрофія мозку. При гіршому розвитку подій можливий і летальний результат.