Ендометріоз: причини, прояви, лікування

Ендометріоз: причини, прояви, лікування

У сучасній гінекологічній практиці досить часто зустрічається захворювання під назвою "ендометріоз". Причини його можуть бути різними, починаючи від гормональних коливань і закінчуючи впливом факторів зовнішнього середовища. Але в будь-якому випадку слід розуміти, що ця хвороба небезпечна і потребує спеціального лікування. Чому виникає такий розлад? Якими симптомами воно супроводжується? Які методи лікування пропонує сучасна медицина? Ці питання актуальні для багатьох жінок.

Що таке ендометріоз?

Ендометрій - внутрішній шар матки. Це специфічна тканина, яка має деякі унікальні властивості. Клітини ендометрії чутливі до впливу гормонів. Протягом місяця вони ростуть і розмножуються, готуючись до імплантації ембріона. Якщо запліднення яйцеклітини не відбулося, ендометрій відшаровується і видаляється з організму під час менструації.

У деяких випадках клітини ендометрія відшаровуються і поширюються на інші органи. У зв 'язку з їх постійним розмноженням, в місцях ураження формуються різні доброякісні новоутворення - саме так виглядає ендометріоз. Причини захворювання можуть бути абсолютно різними. Згідно зі статистичними дослідженнями, найбільш схильні до подібного захворювання жінки дітородного віку, але від хвороби не застраховані ні дівчатка-підлітки, ні жінки в період менопаузи.

Ендометріоз: причини захворювання

На жаль, дане захворювання навряд чи зараз можна вважати рідкістю. Згідно з наданою статистикою, ця хвороба за частотою посідає третє місце в переліку гінекологічних розладів. Чому виникає ендометріоз? Причини розвитку подібного захворювання можуть бути дуже різними.

  • Для початку слід зазначити, що в даному випадку має місце якась генетична схильність. У деяких випадках лікарям навіть вдається виявити відповідні генетичні маркери, тому якщо жінки у вашій родині коли-небудь страждали від подібного захворювання, цілком можливо, що і ви опинитеся в групі ризику.
  • Досить часто активне розростання клітин пов 'язане з тими чи іншими порушеннями гормонального фону. Практично у кожної пацієнтки в процесі діагностики виявляється зміна рівня гормонів, підвищення кількості лютеінізуючого і фолікулостимулюючого гормону пролактину, а також зниження концентрації прогестерону. Поряд з цим виникають збої в роботі кори надниркових. Можна зробити висновок, що розвиток ендометріозу - це результат різних захворювань ендокринної системи.
  • Деякі фахівці пов 'язують розвиток хвороби з особливістю менструацій. У деяких жінок під час місячних менструальна кров з ендометріальними клітинами закидається в черевну порожнину, і вже звідти транспортується на черевичку і сусідні тканини.
  • Існує теорія про метаплазію, згідно з якою, після потрапляння в неприродне для себе середовище ендотелій може перетворюватися на будь-які інші клітини. Насправді це припущення все ще не має серйозних наукових доказів.
  • Величезне значення в даному випадку має стан імунної системи. У здоровому організмі клітини ендометрія просто не можуть вижити за межами матки, оскільки захисні системи швидко знищують їх. А ось при сильно ослабленому імунітеті чужорідні тканини можуть продовжувати життєдіяльність поза маточною порожниною.

Природно, це далеко не всі причини розвитку подібного захворювання, адже існує і маса факторів ризику. Зокрема, до ендометріозу більш схильні жінки, які раніше перенесли якісь лікувальні або діагностичні процедури на органах малого тазу, включаючи аборти, кесаревий переріз, припалювання ерозії маточної шийки, встановлення внутрішньоматкової спіралі тощо. Пацієнтки, в анамнезі яких присутні повторювані запальні захворювання статевої системи, частіше за інших страждають від ендометріозу.

До факторів ризику можна віднести ожиріння і нестачу заліза в організмі. Природно, має значення вплив екології, харчування, спосіб життя пацієнтки, наявність стресів і емоційних перенапряжень, адже все це веде до коливань гормонального фону і зниження активності імунної системи.

Основні форми і стадії розвитку хвороби

Насправді в сучасній медицині існують різні схеми класифікації даного захворювання. Наприклад, залежно від місця ураження виділяють такі форми:

  • При генітальному ендометріозі вражаються органи статевої системи. Наприклад, інтенсивний ріст ендометрія може спостерігатися в глибоких шарах матки, в стінці маточних труб, в просторі позаду шийки матки. Нерідко зустрічається і ендометріоз яєчника.
  • Екстрагенітальна форма хвороби характеризується потраплянням клітин ендометрія і їх подальшим розростанням в інші органи, включаючи кишечник, дихальну і сечову систему тощо.
  • Досить часто у пацієнток діагностується змішана форма ендометріозу, при якій наявність новоутворень спостерігається як в структурах статевої системи, так і в інших системах органів.

Безумовно, найбільш поширеним на сьогоднішній день є саме перший, генітальний тип хвороби. Залежно від локалізації місця ураження виділяють такі типи:

  • Внутрішній ендометріоз, при якому клітини ендометрія буквально воростають в міометрій (м 'язовий шар) матки. При цьому спостерігається її різке збільшення. До речі, даний різновид ендометріозу нерідко пов 'язаний із запальним процесом і подальшим розвитком міоми матки.
  • При зовнішньому генітальному ендометріозі вражаються інші органи статевої системи, включаючи яєчники.

Крім того, виділяють ступені ендометріозу при ураженні м 'язового шару матки. На першій стадії розвитку захворювання спостерігається ураження слизової оболонки аж до кордону з м 'язовим шаром. Друга стадія характеризується більш глибокими поразками - ендометрій розростається до середини міометрія. При третьому ступені хвороби область ураження доходить до серозних оболонок. Четверта стадія - найважча, оскільки ендометрій, який розросся, вражає париєтальну частину черевця.

Якими симптомами супроводжується ендометріоз?

Безумовно, клінічна картина при подібному захворюванні виглядає по-різному у кожної пацієнтки. Наявність симптомів і їх інтенсивність безпосередньо залежить від форми і стадії розвитку захворювання, а також від індивідуальних особливостей організму жінки. Проте деякі спільні риси можна виділити.

Болі при ендометріозі з 'являються практично завжди. Найчастіше пацієнтки скаржаться на сильну хворобливість у попереку і внизу живота. Нерідко інтенсивність болю наростає під час менструацій, причому дискомфорт іноді стає просто нестерпним. Різка хворобливість може виникати під час акту дефекації або при статевому акті, причому неприємні відчуття можуть поширюватися на проміжність і зовнішні статеві органи.

Поряд з больовим синдромом можуть з 'являтися й інші характерні симптоми інтоксикації. Жінки досить часто скаржаться на сильну слабкість, підвищення температури тіла, озноб, запаморочення. Зрідка спостерігається нудота і блювота.

Місячні при ендометріозі також змінюються. Для початку пацієнтки відзначають порушення звичного менструального циклу. Крім того, за кілька днів до і після місячних з 'являються нехарактерні мажущі виділення коричневого кольору. Виділення при менструаціях стають більш рясними, що може призвести до розвитку анемії. Іноді навіть між місячними спостерігається поява кров 'янистих виділень.

Приблизно так виглядають основні симптоми ендометріозу матки. Ураження маточних труб і яєчників може призвести до утворення спайок, а це загрожує безпліддям.

Крім того, клінічна картина може змінюватися в тому випадку, якщо зростання ендометрія почалося за межами репродуктивної системи. Наприклад, ендометріоз сечового міхура супроводжується учнівським і вкрай болючим сечовипусканням, причому в зразках сечі нерідко можна помітити домішки крові. Одним із симптомів ураження легенів є кровохаркування. Якщо ж клітини ендометрія потрапили в кишечник, починається посилення перистальтики. Всі ці симптоми загострюються під час менструацій. Справа в тому, що незалежно від місця локалізації вогнища тканини ендометрія реагують на рівень гормонів і змінюються під час менструального періоду.

Сучасні методи діагностики захворювання

За наявності будь-яких скарг на погіршення самопочуття рекомендується звернутися до лікаря. Діагностика ендометріозу - процес тривалий і складний, адже тут важливо не тільки визначити наявність хвороби, а й з 'ясувати особливості її перебігу. Природно, початкові підозри у лікаря з 'являться під час стандартного гінекологічного огляду. Ендометріоз тіла матки супроводжується її значним збільшенням, на яке неможливо не звернути увагу. При ураженні яєчника під час огляду можна виявити болюче, тверде утворення поруч з маточною трубою - це кіста.

Надалі пацієнтці призначать додаткові аналізи та інструментальні дослідження. Природно, для початку потрібно здати стандартні аналізи крові і мазок на посів мікрофлори - ці тести допомагають визначити наявність або відсутність запального процесу, інфекції, анемії тощо.

Кольпоскопія допомагає діагностувати хворобу в тому випадку, якщо осередки розростання тканин розташовані у вологолищі або біля шийки матки. Тим не менш, найбільш доступним і відносно точним на сьогоднішній день є ультразвукове дослідження органів малого тазу, під час якого лікар може побачити місце локалізації вогнищ, оцінити стан репродуктивної системи тощо.

Дифузний ендометріоз тіла матки можна визначити під час гістероскопії. Найбільш інформативними методами в сучасній медицині вважаються комп 'ютерна та магнітно-резонансна томографії. Додатково пацієнткам рекомендують здати кров на наявність тих чи інших онкомаркерів.

З якими ускладненнями пов "язана хвороба?

Відразу ж слід зазначити, що дане захворювання досить небезпечне, тому не варто відкладати візит до лікаря або ж відмовлятися від призначеної фахівцем терапії. Розростання ендометрія в органах малого тазу тягне за собою масу ускладнень. Наприклад, ендометріоз яєчника або маточних труб викликає утворення спайок. Згідно зі статистичними даними, ендометріоз приблизно в 25-40% випадків призводить до безпліддя.

Нерідко захворювання пов 'язане з утворенням кіст у яєчниках. До найбільш поширених ускладнень можна ще віднести постгеморагічну анемію, яка розвивається в результаті хронічних крововтрат під час місячних. Не виключена поява деяких неврологічних захворювань, оскільки розростання тканин ендометрія може призвести до здавлювання нервових стовбурів.

Найбільш небезпечним ускладненням є злоякісне переродження ендометріальних клітин і розвиток тих чи інших онкологічних захворювань.

Консервативна терапія при ендометріозі

За наявності підозр на подібне захворювання потрібно терміново звернутися до гінеколога. Тільки фахівець знає про те, як лікувати ендометріоз матки та інших органів. Крім того, схема терапії в даному випадку визначається в індивідуальному порядку - підібрати точне дозування самостійно практично неможливо.

Основою консервативного лікування на сьогоднішній день є гормональні препарати. Наприклад, лікарі досить часто використовують препарат "Жанін" при ендометріозі. Відгуки фахівців і пацієнток свідчать про те, що ліки дійсно допомагають впоратися з основними симптомами захворювання. Головною діючою речовиною є дієногест, який уповільнює процес проліферації ендометріоїдних вузлів і, відповідно, з часом повністю усуває осередки розростання тканин.

Є й деякі інші, не менш ефективні засоби. Пацієнткам часто призначають прийом кошти "Дюфастон" при ендометріозі на ранніх стадіях. Ліки містять синтетичний аналог прогестерону, який не тільки нормалізує гормональний фон, але також уповільнює процес зростання клітин ендометрія і прискорює процес відторгнення цих тканин. Слід зазначити, що препарат "Дюфастон" при ендометріозі дійсно ефективний, але іноді може викликати побічні ефекти, включаючи алергічні реакції, появу мігренів, підвищену чутливість грудей, рідше - анемію і маточні кровотечі.

Препарат "Візанна" при ендометріозі також використовується досить часто. Він також володіє лонгуючим прогестагенним ефектом і значно уповільнює процес розростання клітин ендометрія.

Природно, в медицині використовується набагато більше подібних засобів. Але в будь-якому випадку варто приготуватися до того, що терапія буде досить тривалою. У середньому лікування ендометріозу займає близько 6-9 місяців.

Крім гормональних ліків використовуються й інші препарати, призначені переважно для симптоматичного лікування різних ускладнень. Наприклад, жінкам можуть призначити знеболюючі засоби і спазмолітики, які допомагають послабити дискомфорт. При необхідності схема терапії поповнюється протизапальними ліками (найчастіше використовуються засоби, що містять ібупрофен). Деяким пацієнткам необхідний додатковий прийом седативних ліків. Вкрай важливою частиною лікування є вітамінотерапія, яка допомагає не тільки нормалізувати роботу всього організму, а й посилити імунний захист.

Ендометріоз і безпліддя

Досить часто зовнішній або внутрішній ендометріоз веде до безпліддя. Хоча відразу ж слід зазначити, що безпліддя в даному випадку - поняття відносне, так як деякі жінки з діагностованою хворобою все-таки можуть завагітніти.

Так чому ендометріоз призводить до проблем із заплідненням? На сьогоднішній день існує безліч теорій. Наприклад, у деяких випадках вагітність неможлива через наявність спайок у маточних трубах - яйцеклітина не може вільно рухатися в бік маточної порожнини. Деякі дослідники пов 'язують безпліддя з гормональними порушеннями, які завжди реєструються при ендометріозі.

Існує і теорія про те, що при даному захворюванні овуляція просто відсутня, незважаючи на наявність менструацій.

Так, у деяких випадках жінки з ендометріозом можуть завагітніти. Але такі пацієнтки повинні постійно перебувати під наглядом лікаря, оскільки вкрай високий ризик викидня або передчасних пологів.

Хірургічні методи лікування

Слід зазначити, що лікування за допомогою гормональних препаратів вважається досить ефективним. Проте, в деяких випадках потрібне оперативне втручання - це ще один спосіб позбутися хвороби під назвою "ендометріоз". Операція показана за відсутності ефекту від медикаментозного лікування. Показаннями до хірургічного втручання також є зростаючі кісти в яєчниках, порушення функцій сусідніх органів, а також підозра на онкологічне захворювання.

Слід зазначити, що в більшості випадків хірургічне лікування комбінують з консервативними методами. Наприклад, пацієнтка приймає препарат "Візанна" при ендометріозі, а після закінчення курсу лікування лікарі проводять хірургічне видалення решти вогнищ розростання тканин.

У більшості випадків пацієнткам призначають лапароскопію. Це малоінвазивна процедура, при якій лікар робить всього лише кілька невеликих проколів у черевній стінці і припалює осередки росту ендометрія лазерним променем. У найбільш важких випадках потрібна лапаротомія - операція, при якій необхідно розсікти черевну стінку.

Ендометріоз: народне лікування

Безумовно, народна медицина багата найрізноманітнішими рецептами, які допомагають зупинити прогресування подібного захворювання. Сьогодні багато жінок цікавляться питаннями про те, як вилікувати ендометріоз і чи можна зробити це самостійно в домашніх умовах.

На сьогоднішній день досить ефективними вважаються відвари лікарських трав, наприклад, звіробою і борової матки. Загальноукріплююча дія надає і відвар звичайної крапиви. Для приготування даного засобу потрібно залити дві столові ложки листя рослини склянкою крутого окропу і дати настоятися. Потім відвар потрібно процедити і розбавити склянкою кип 'яченої чистої води. Приймати відвар найкраще перед їжею.

Корисними можуть виявитися і спринцювання. Для зрошення вологолища використовують відвари таких рослин, як корінь бадьяна, чистотіл, евкаліпт, ромашка, шавлія. Ефективними вважаються і гомеопатичні препарати, виготовлені на основі прополісу (це можуть бути як мазі, так і вагінальні свічки).

До речі, все більш популярними в сучасному світі стають і деякі альтернативні методи лікування. Позитивний ефект може мати компреси з очищеної сірої або блакитної глини. До нестандартних методів терапії також можна віднести іглоукалювання і лікування пиявками.

У будь-якому випадку не варто забувати про те, що ліки домашнього приготування можуть бути використані лише в якості допоміжних засобів. Народні методи не можуть замінити гормональне, а вже тим більше хірургічне втручання. Використовувати вищеописані кошти можна лише після попередньої консультації лікаря.

Методи профілактики

На жаль, на сьогоднішній день не існує засобів, здатних убезпечити від розвитку ендометріозу, тому єдиним ефективним заходом профілактики є рання діагностика. Ні в якому разі не пропускайте планові візити до гінеколога і хоча б раз на півроку проходьте огляд. Природно, вкрай важливо вчасно лікувати запальні захворювання, не допускаючи їх переходу в хронічну форму. І, звичайно ж, потрібно зміцнювати імунну систему, коригуючи раціон харчування, займаючись фізичною активністю і загартовуванням.